Пам’ятник Героям Небесної Сотні у Житомирі важко сплутати зі звичними міськими монументами. Тут немає традиційної бронзової постаті на високому гранітному постаменті. Натомість перед людиною постає композиція з великих металевих площин, прорізів, прозорої фігури та світла. Такий задум напряму пов’язаний зі змістом меморіалу: автори намагалися передати не конкретний епізод Революції Гідності, а пам’ять про людей, яких уже немає, та водночас відчуття їхньої присутності.
Монумент встановлений у центральній частині Житомира – на майдані С. П. Корольова. Відкриття відбулося 23 серпня 2017 року. Відтоді пам’ятник став не тільки одним із сучасних меморіальних об’єктів міста, а й місцем проведення заходів на честь Героїв Небесної Сотні.
Адреса пам’ятника Героям Небесної Сотні у Житомирі
Шукати меморіал десь на околиці міста не доведеться. Він знаходиться на майдані С. П. Корольова, поруч з адміністративною будівлею. Це центральна та добре впізнавана частина Житомира.
Розташування має значення і для сприйняття самого об’єкта. Пам’ятник не відокремлений парканом і не захований серед інших споруд. Він включений у відкритий міський простір, де щодня проходять люди.
| Основні відомості | Дані |
|---|---|
| Об’єкт | пам’ятник Героям Небесної Сотні |
| Місто | Житомир |
| Місце розташування | майдан С. П. Корольова |
| Рік встановлення | 2017 |
| Дата відкриття | 23 серпня 2017 року |
| Автори | Юлія Герез-Гладка та Петро Герез |
| Назва проєкту | “Герої не вмирають” |
| Основний матеріал | кортенова сталь |
Для туриста пам’ятник може бути одним із пунктів прогулянки центральним Житомиром. Для містян його роль ширша – біля композиції збираються під час пам’ятних дат, залишають квіти та лампадки, вшановують загиблих.
Від конкурсної ідеї до готового меморіалу
Історія пам’ятника почалася раніше, ніж на майдані з’явилися металеві конструкції. Майбутній вигляд меморіалу визначали конкурсним шляхом.
У 2016 році розглядали три проєкти пам’ятного знака, присвяченого Героям Небесної Сотні та учасникам Майдану. Для всіх запропонованих варіантів передбачалося розташування на майдані С. П. Корольова. Серед конкурсних робіт обрали проєкт Юлії Герез-Гладкої та Петра Гереза з назвою “Герої не вмирають”.
У цьому випадку назва добре пояснює головну думку композиції. Йдеться не про буквальне відтворення революційних подій. Автори працювали з образом людини, яка фізично зникає, але залишає після себе слід. Звідси – порожні силуети, прозорість та використання світла.
Реалізований меморіал урочисто відкрили 23 серпня 2017 року. Дата припала на День Державного Прапора України та переддень Дня Незалежності.
Хто створив пам’ятник Героям Небесної Сотні
Авторами житомирського пам’ятника є Юлія Герез-Гладка та Петро Герез. Вони відійшли від звичного для меморіальної архітектури принципу, коли головним елементом стає одна велика скульптура.
У композиції “Герої не вмирають” значення має не тільки те, що зроблено з матеріалу, але й те, чого фізично немає. Вирізаний людський силует перетворює порожнечу на частину художнього образу.
Це цікавий прийом: зазвичай скульптор створює постать, додаючи матеріал, а тут образ людини виникає також завдяки його відсутності. Через отвір видно простір за пам’ятником, небо, будівлі або людей, які проходять позаду. Через це фон постійно змінюється, а разом із ним дещо інакше виглядає сама композиція.
Як влаштований пам’ятник
Якщо дивитися на меморіал здалеку, передусім помітні три високі металеві площини. Вони утворюють триптих – тобто композицію, що складається з трьох взаємопов’язаних частин.
Для їх виготовлення використали кортенову сталь. Кожен металевий лист має приблизні розміри 2 на 8 метрів.
Перед триптихом розміщена окрема фігура Героя. Вона стоїть на бетонній основі та виготовлена з листів напівпрозорого акрилу. Її висота становить приблизно 2,4 метра.
| Частина пам’ятника | Особливість |
|---|---|
| Основна конструкція | три металеві площини |
| Формат композиції | триптих |
| Висота металевих площин | близько 8 м |
| Матеріал площин | кортенова сталь |
| Фігура Героя | напівпрозора |
| Матеріал фігури | акрил |
| Висота фігури | близько 2,4 м |
| Додатковий елемент | LED-підсвічування |
Поєднання матеріалів тут доволі незвичайне. Кортенова сталь виглядає важкою та монолітною, має характерну неоднорідну поверхню. Акрилова постать, навпаки, пропускає світло і візуально здається значно легшою.
Саме на цьому контрасті значною мірою тримається зовнішній вигляд пам’ятника.
Чому в композиції використана кортенова сталь
Колір металевих площин іноді може створити враження, що конструкція просто вкрита іржею. Насправді характерний вигляд пов’язаний із властивостями кортенової сталі.
На відкритому повітрі її поверхня поступово змінюється. Зовнішній шар металу набуває характерного природного відтінку та водночас виконує захисну функцію.
Для цього меморіалу така фактура виявилася особливо доречною. Метал не виглядає новим, гладким чи декоративним. Його поверхня візуально здається нерівномірною, дещо суворою, і на її фоні напівпрозора постать сприймається ще виразніше.
Що змінюється ввечері
Пам’ятник варто побачити при різному освітленні.
Удень увагу більше привертають геометрія конструкції, величезні сталеві листи та вирізані в них контури. Можна роздивитися поверхню металу і зрозуміти, як окремі частини розташовані одна відносно одної.
Увечері важливішою стає інша деталь – підсвічування. У конструкції передбачене LED-освітлення. Світло підкреслює фігуру та окремі елементи пам’ятника, через що прозорість акрилу стає значно помітнішою.
Тому денний і вечірній вигляд композиції відрізняються, хоча сама конструкція, звичайно, залишається незмінною.
Що означають людські силуети
Найвиразніша частина пам’ятника – образ людини. Але автори не намагалися створити портрет конкретного учасника Майдану.
Силует тут узагальнений.
Один із центральних образів виникає завдяки порожньому простору в металевій площині. Людини немає, проте її обриси залишаються. Це можна сприймати як просту, але сильну метафору пам’яті: фізична присутність зникає, тоді як слід людини залишається серед живих.
Поруч з важкими сталевими елементами розташована напівпрозора постать. Вона не перекриває навколишній простір повністю – крізь неї проходить світло.
Таким чином, у пам’ятнику одночасно взаємодіють матеріальне і нематеріальне – сталь та прозорість, заповнений простір і порожнеча, тінь та світло.
П’ять деталей, які легко не помітити з першого погляду
Пам’ятник Героям Небесної Сотні в Житомирі краще не розглядати лише з однієї точки. Якщо підійти ближче та обійти композицію, стають помітними особливості, які здалеку можуть загубитися:
- три великі площини не є звичайним суцільним тлом – вони формують єдину просторову конструкцію;
- людські контури працюють разом із навколишнім середовищем, адже через порожні ділянки видно те, що знаходиться за монументом;
- прозора фігура змінює вигляд залежно від того, наскільки яскраве навколишнє освітлення;
- фактура кортенової сталі є частиною зовнішнього образу, а не випадковою зміною поверхні металу;
- у темну пору доби до матеріалів і форми додається ще один повноцінний елемент композиції – світло.
Ці деталі пояснюють, чому фотографії пам’ятника з різних ракурсів можуть досить сильно відрізнятися.
Місце пам’яті в центрі Житомира
Після встановлення монумент не перетворився просто на ще один об’єкт міського благоустрою. Його використовують за прямим меморіальним призначенням.
Особливо важливою датою є 20 лютого – День Героїв Небесної Сотні. Біля пам’ятника проходять заходи пам’яті, учасники яких згадують загиблих, запалюють лампадки та вшановують їх хвилиною мовчання.
Такі події відбуваються і через багато років після встановлення композиції. Зокрема, меморіальний захід біля пам’ятника проводили 20 лютого 2026 року.
Це суттєва деталь для розуміння об’єкта. Перед нами не меморіал, який цікавий винятково своєю датою спорудження чи прізвищами авторів. Він продовжує виконувати функцію місця колективної пам’яті.
Що побачить відвідувач
Для першого знайомства з пам’ятником достатньо кількох хвилин, але поспішати тут не обов’язково. Здалеку композиція сприймається як єдина конструкція. З близької відстані увага переходить до деталей – поверхні сталі, прозорої фігури, вирізаних силуетів та проміжків між площинами.
Найцікавіше пройти вздовж меморіалу. Через зміну кута огляду силуети починають співвідноситися між собою по-іншому, а в отворах з’являється новий фон. У сонячну погоду до цього додається гра світла й тіней.
Спеціального графіка відвідування для пам’ятника немає, оскільки він знаходиться у відкритому громадському просторі. Водночас під час офіційних пам’ятних заходів ситуація на майдані може відрізнятися від звичайної.
Цікаві факти про житомирський меморіал
Від задуму до сучасного використання пам’ятника накопичилося чимало деталей, які не завжди очевидні при звичайному огляді.
Проєкт з’явився в результаті конкурсного відбору, а не був одразу затверджений як єдиний запропонований варіант. Назва “Герої не вмирають” існувала ще на стадії проєктування.
Відкриття провели 23 серпня – фактично між двома важливими для країни датами, адже наступного дня Україна відзначає День Незалежності.
Вражають і фізичні параметри конструкції. Висота металевих частин сягає приблизно восьми метрів, тоді як людська фігура має значно менший, ближчий до реального людського масштабу розмір.
Окремої уваги заслуговує статус пам’ятника. У 2021 році об’єкт внесли до переліку об’єктів культурної спадщини Житомирської області як історичну споруду.
Пам’ятник Героям Небесної Сотні сьогодні
Майдан Корольова – жвавий центральний простір, тому меморіал існує не окремо від міста, а буквально всередині його щоденного ритму. Повз проходять люди, поряд працюють установи, рухається транспорт, а у визначені дні звичайний міський простір знову набуває меморіального характеру.
Це, мабуть, одна з найважливіших особливостей пам’ятника Героям Небесної Сотні у Житомирі. Він не намагається розповісти всю історію Революції Гідності за допомогою написів чи великої кількості деталей. Основна думка передається значно простіше – через обриси людини, порожнє місце після неї та світло, яке продовжує проходити крізь композицію.
Саме тому цей пам’ятник варто розглядати не лише як адресу на карті Житомира. Це сучасний меморіальний простір, де конкретні матеріали – сталь, акрил і бетон – використовуються для розмови про речі, яких фізично торкнутися неможливо: втрату, пам’ять та присутність людини в історії міста.
